Пропонуємо нові авторські ігри для дітей💙💛
ІГРИ З ДІТЬМИ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ
"Завивання сирени"
- Спів. Він заспокоює. Згадайте колискові, що співали своїй дитині раніше. Посадіть дитину собі на коліна, обійміть, погойдуючись заспівайте тихо колискову або іншу ліричну пісню українською. В першу чергу заспівайте її собі – ваше спокійне дихання заспокоїть дитину. Томас Вебер рекомендує співати гімн – чудово, якщо дитина знаходилася до того в активному стані. - Діти можуть уявляти себе стайкою різних звіряток – вовчата, котики, песики, тигренята. Запитайте їх – а хто ми сьогодні? А як сміливі тигренята говорять? – Як ми можемо почути всіх сміливих тигренят і зібрати їх разом?
"Темрява і тиша в укритті чи підвалі"
- Найкраще заспокоює гойдання. Маленьку дитинку ми просто загойдуємо, притискаючи до себе. Діти старші можуть покласти руки одне одному на плечі і плавно розхитуватися, наче морські хвилі зі сторони в сторону. «Ви – велике безкрайнє море, ви – хвилі, які набігають на берег та відкочуються назад. Давайте згадаємо як шумить море і зі звуком Ш-Ш-Ш будемо морськими хвилями раз – два – ш – ш».
Можна зробити з паперу маленький кораблик і передавати його з рук в руки – пустити в плавання по безкрайньому морю.
- Запропонуйте уявити що ви – великий потужний годинниковий механізм і від вашого гойдання час буде йти правильно. «Давайте допоможемо часу на нашій Землі йти так, як треба, бо без нашої допомоги він може зламатися.
Розхитуємось зі сторони в сторону зі словами «Тік – так, тік – так». Можна потім промовляти тихіше і тихіше, лишаючи лише похитування зі сторони в сторону. - Візьміть в руки невеличкий м’ячик, чи м’яку іграшку, чи будь-що, що можна звернути кулькою. Уявіть, що цей м’ячик – це наша планета. І ми, маємо подарувати їй спокій, надію, показати, що ми всі її оберігаємо. Давайте будемо спокійно дихати, обережно і повільно передавати один одному нашу планету з рук в руки так, наче це наш найбільший скарб. (Повільно передавати з рук в руки м’ячик, не поспішаючи, бажано в одному повільному ритмі).
Гра «Я тут, я поруч».
Сядьте в коло чи в лінію, візьміться всі за руки, але не стискайте долоні сильно, лише легенько доторкніться. Повільно рахуємо один – два – один – два. На рахунок «один» не сильно стискаємо правою рукою руку сусіда, на рахунок «два» - стискаємо лівою рукою. Виконуємо вправу впродовж 2 хвилин. Можна періодично «запускати хвилю» стискань по колу в одну та в іншу сторону. Клаустрофобія і відчуття стиснення
- Розпізнати клаустрофобію можна по широко відкритих очах та розширених зіницях людини. Головне завдання при цьому – дихати спокійно і повільно без паузи протягом кількох хвилин. Обережно! Впродовж вправи не намагайтеся тримати або обіймати дитину. Візьміть руку дитини і покладіть її долонь собі на груди чи живіт – так, щоб дитина відчувала як ви дихаєте. Покажіть як ви вдихаєте носом, а видихаєте повільно через рот, наче надуваєте кульку. Піднесіть свою долонь до обличчя дитини на відстані 15 – 20 см і запропонуйте подмухати вам на долонь. Те саме можна запропонувати, але щоб дитина повільно дмухала на власні долоні по черзі – на праву і на ліву.
Панічна атака
Запропонуйте дітям взятися за руки одне з одним або з дорослими. Зробіть декілька разів вдих і повільний видих. Запропонуйте подивитися – якого кольору у них взуття? Роздивіться які шнурки, застібки і візерунки є у їх взуття, які плямки? При цьому не забувайте слідкувати за диханням дитини. А тепер запропонуйте подивитися а яка підлога, на якій вони стоять? – з якого матеріалу зроблена, якого кольору, які візерунки на підлозі? Далі запропонуйте роздивитися яке взуття у сусіда? А який одяг? Коли побачите, що діти вже роздивляються одне одного можете попросити розказати – хто що запам’ятав із одягу одне одного.
Автор: Олена Дацун.
