Шрифт Брайля

 

Шрифт Брайля – це система письма, яка дозволяє незрячим і слабозрячим людям читати і писати за допомогою дотиків. Шрифт був винайдений Луїсом Брайлем (1809-1852), який сам втратив зір і став учителем незрячих людей. Він складається з рельєфних крапок, розташованих у ячейках, – усього до шести крапок, які розміщуються у дві колонки, по три крапки в кожній. Кожна ячейка представляє букву, цифру або розділовий знак. Для деяких слів або буквосполучень, що часто використовуються, є свої власні позначення.

Існує кілька версій шрифту Брайля:

Рівень 1. Складається з 26 стандартних літер алфавіту і розділових знаків. Використовується лише тими людьми, які вперше починають читати за допомогою шрифту Брайля.

Рівень 2. Складається з 26 стандартних літер алфавіту, розділових знаків і скорочень. Скорочення використовуються з метою економії місця, оскільки сторінка зі шрифтом Брайля не може вмістити стільки тексту, як звичайна друкована сторінка. В основному, на вивісках у громадських місцях, у книгах, меню і більшої частини інших інформаційних матеріалів використовується 2-ий рівень шрифту Брайля.

Рівень 3. В основному, використовується при особистій переписці, у щоденниках і записках, а також у деякій мірі – у творах літератури. Це різновид стенографії, де цілі слова скорочуються до декількох літер

Шрифт Брайля пристосували для письма багатьма різними мовами, включаючи китайську. Також він використовується для нотного письма і у системі математичних позначень.