Робота вчителя-логопеда в аспекті інклюзивної освіти

 Чільне місце в інклюзивній формі навчання посідає корекційно-розвивальна робота з дітьми, які мають певні особливості, порушення психофізичного розвитку. Неоціненне значення має корекція мовленнєвих порушень (усного і письмового мовлення) і для становлення особистості.

До масових класів, груп залучаються діти з важкими мовленнєвими порушеннями, вадами слуху, зору, затримкою психічного розвитку. Вони стають частинкою життя дитячого колективу. До них ставляться як до рівних, з повагою, й сприймають їх такими, якими вони є. А це те право, що ним усі ми користуємось як члени суспільства.

Гасло в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами - "Повір у себе!"

Для здійснення корекційної допомоги в освітньому закладі повинні бути створено всі умови: логопедичний кабінет, обладнаний за сучасними вимогами, розташований у зручному для дітей і батьків місці. Він світлий, ошатний, мати належне матеріально-технічне забезпечення та добору меблів. Каталоги літератури, дидактичних посібників, ігор, систематизація різноманітних матеріалів за напрямками роботи допомагають педагогові швидко дібрати потрібний матеріал для роботи з кожною дитиною.

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда:

- діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення);

- складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною;

- визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів;

- вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення; корекційно-розвивальної роботи;

- корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення;

- надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родин до, корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення;

- співпраця з медичним персоналом закладу та поліклініки;

- аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів;

- участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта;

- пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

Пріоритетні завдання логопедичної корекції:

- подолання порушень усного і писемного мовлення;

- розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо);

- формування фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мови, зв'язного мовлення;

- формування комунікативних умінь;

- розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики

- розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційне забарвлення тощо);

- розвиток психічних процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо).

Основне змістове наповнення корекційно-компенсаторної роботи з дітьми, що мають особливі потреби, відповідає державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та стандарту спеціальної освіти і реалізується через застосування спеціальних методів та форм навчання, технічних засобів, спеціального обладнання. Систему корекційної роботи чітко й структуровано відображено в моделях та схемах ( Див. додаток)

- зміст корекційної роботи;

- взаємодія вчителя-логопеда з дитиною через різні форми роботи й види діяльності;

- етапи корекції фонетичних порушень;

- види артотерапії;

- форми взаємодії між учителем-логопедом, родиною та громадськістю.

Реалізація такої системи корекційної роботи, спільні дії педагогів, батьків, медиків безсумнівно забезпечать високу результативність.

Учитель-логопед і вихователі, вчителі початкових класів використовують різні методи і форми корекційного навчання, що передбачають кооперативну роботу дітей у малих групах, у парах. Це сприяє здобуттю ними соціальних навичок, формує почуття товариськості та взаємної відповідальності. В інклюзивному класі (групі) у дитини з вадами з'являється бажання бути потрібною, що спонукає до здобуття нових навичок, знань.

Актуальною, цікавою і досить ефективною є спільна форма роботи педагогічних працівників - бінарні уроки, бінарні заняття вчителя-логопеда з вихователем чи вчителем початкових класів, учителя-логопеда з психологом, соціальним працівником, вчителя-логопеда з музичним керівником, на яких одночасно реалізуються корекційні, навчальні, виховні завдання. До таких форм роботи корисно залучати батьків, бажано, щоб вони брали якнайактивнішу участь у навчально-корекційному процесі.

Щоб надати корекційній роботі мовленнєво-діяльнісної спрямованості, варто використовувати прийоми ігротерапії, артотерапії, дуже ефективні в роботі з дошкільниками та молодшими школярами, які мають порушення мовлення, зору, слуху, затримку психічного розвитку, ДЦП, розумову відсталість, як індивідуально, так і з підгрупами, у формі тематичних занять, вправ, ігор, інсценівок, свят, етюдів тощо.