Чільне місце в інклюзивній формі навчання посідає корекційно-розвивальна робота з дітьми, які мають певні особливості, порушення психофізичного розвитку. Неоціненне значення має корекція мовленнєвих порушень (усного і письмового мовлення) і для становлення особистості.
До масових класів, груп
залучаються діти з важкими мовленнєвими порушеннями, вадами слуху, зору,
затримкою психічного розвитку. Вони стають частинкою життя дитячого колективу.
До них ставляться як до рівних, з повагою, й сприймають їх такими, якими вони
є. А це те право, що ним усі ми користуємось як члени суспільства.
Гасло в роботі з дітьми з
особливими освітніми потребами - "Повір у себе!"
Для здійснення корекційної
допомоги в освітньому закладі повинні бути створено всі умови: логопедичний
кабінет, обладнаний за сучасними вимогами, розташований у зручному для дітей і
батьків місці. Він світлий, ошатний, мати належне матеріально-технічне
забезпечення та добору меблів. Каталоги літератури, дидактичних посібників,
ігор, систематизація різноманітних матеріалів за напрямками роботи допомагають
педагогові швидко дібрати потрібний матеріал для роботи з кожною дитиною.
Основні
структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда:
- діагностична
діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини,
бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення);
- складання
індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною;
- визначення доцільних
форм взаємодії з дитиною, видів;
- вироблення навичок
свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення; корекційно-розвивальної
роботи;
- корекційна робота з
виправлення порушень усного та писемного мовлення;
- надання порад,
консультацій батькам, педагогам, залучення родин до, корекційного процесу,
пошуку шляхів його вдосконалення;
- співпраця з медичним
персоналом закладу та поліклініки;
- аналіз результативності
роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання
звітів;
- участь у різних заходах
методичної роботи, самоосвіта;
- пропаганда логопедичних
знань, взаємодія з громадськістю.
Пріоритетні
завдання логопедичної корекції:
- подолання порушень
усного і писемного мовлення;
- розвиток усіх видів
мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо);
- формування
фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мови, зв'язного мовлення;
- формування
комунікативних умінь;
- розвиток мовленнєвої,
загальної та дрібної моторики
- розвиток просодики
(темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційне забарвлення тощо);
- розвиток психічних
процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо).
Основне змістове
наповнення корекційно-компенсаторної роботи з дітьми, що мають особливі
потреби, відповідає державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів та стандарту спеціальної освіти і реалізується через застосування
спеціальних методів та форм навчання, технічних засобів, спеціального
обладнання. Систему корекційної роботи чітко й структуровано відображено в
моделях та схемах ( Див. додаток)
- зміст корекційної
роботи;
- взаємодія
вчителя-логопеда з дитиною через різні форми роботи й види діяльності;
- етапи корекції
фонетичних порушень;
- види артотерапії;
- форми взаємодії між учителем-логопедом,
родиною та громадськістю.
Реалізація такої системи
корекційної роботи, спільні дії педагогів, батьків, медиків безсумнівно
забезпечать високу результативність.
Учитель-логопед і
вихователі, вчителі початкових класів використовують різні методи і форми
корекційного навчання, що передбачають кооперативну роботу дітей у малих
групах, у парах. Це сприяє здобуттю ними соціальних навичок, формує почуття
товариськості та взаємної відповідальності. В інклюзивному класі (групі) у
дитини з вадами з'являється бажання бути потрібною, що спонукає до здобуття
нових навичок, знань.
Актуальною, цікавою і
досить ефективною є спільна форма роботи педагогічних працівників - бінарні
уроки, бінарні заняття вчителя-логопеда з вихователем чи вчителем початкових
класів, учителя-логопеда з психологом, соціальним працівником, вчителя-логопеда
з музичним керівником, на яких одночасно реалізуються корекційні, навчальні,
виховні завдання. До таких форм роботи корисно залучати батьків, бажано, щоб
вони брали якнайактивнішу участь у навчально-корекційному процесі.
Щоб надати корекційній
роботі мовленнєво-діяльнісної спрямованості, варто використовувати прийоми
ігротерапії, артотерапії, дуже ефективні в роботі з дошкільниками та молодшими
школярами, які мають порушення мовлення, зору, слуху, затримку психічного
розвитку, ДЦП, розумову відсталість, як індивідуально, так і з підгрупами, у
формі тематичних занять, вправ, ігор, інсценівок, свят, етюдів тощо.
